17 травня 2016 р. “Всеукраїнська ліга правників проти корупції” разом із коаліцією громадських організацій, які об’єднались в Ініціативу 11, провели круглий стіл на тему: “Інституційний механізм захисту викривачів”. В дискусії взяли участь народні депутати, представники офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), українські та міжнародні експерти.

Одним із ключових питань було наступне: чи надавати спеціальні повноваження щодо захисту викривачів Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини або НАЗК? Було висловлено також думку про необхідність створення окремого уповноваженого органу захисту викривачів.

Необхідність створення надійних гарантій захисту викривачів підтримали народні депутати, представники НАЗК, НАБУ та представник Уповноваженого з прав людини. Втім, вони зазначили про необхідність уважного та поміркованого ставлення до розробки кожного елементу такого механізму.

Так, голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв підтримав ідею закону і готовий допомагати його практичному втіленню, однак застеріг, що без оновленої прокуратури і судової гілки влади жоден механізм захисту не стане дієвим. Тому, в першу чергу, необхідно відповісти на головне запитання: як подолати саботаж судів та прокуратури?

Народний депутат Сергій Лещенко зазначив, що це важливе питання, яке потребує подальшого обговорення для вироблення надійних та ефективних гарантій захисту викривачів.

Виконавчий директор міжнародної неурядової організацій “BluePrint for Free Speech” Сьюлет Дрейфус (Suelette Dreyfus), Австралія наголосила, що викриття є одним з найпослідовніших та найефективніших засобів боротьби з корупцією, коли важлива інформація одержується від людей. Але для захисту викривачів потрібен власний закон. “Якщо ви хочете, щоб люди сміливо повідомляли про факти, які є загрозливими для суспільства, ви повинні захистити їх належним чином там, де вони працюють, а також в особистому житті, щоб вони були впевнені у своїй безпеці”.

Міжнародний експерт також зауважила, що ми живемо в епоху прозорості. Є хороші і погані сторони цього, інколи важко отримати правильний баланс між особистим життям і необхідністю боротьби з інституційною корупцією. Введення захисту викривачів є частиною такого балансу.

На думку СьюлетДрейфус, має бути декілька каналів розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам: ЗМІ, омбудсмен, профспілки, агентства з охорони навколишнього середовища або здоров'я.

Присутній на круглому столі експерт Центру відповідальної демократії LUNA Боян Баіч (Bojan Bajic), Боснія і Герцеговина, вважає, що захист викривачів має базуватися на бажанні уряду та парламенту подолати корупцію. А вивчення реальних кейсів інших країн, де діє таке законодавство - це передумова написання законів або поправок до них.

Боян Баіч зауважує, що українській владі, депутатам, які голосуватимуть за законопроект, треба дати відповідь на одне запитання: наскільки їм цікаво захищати тих, хто бореться з корупцією?

На його думку, створенню в Україні ефективного законодавства із захисту викривачів, (наприклад, корупційних правопорушень), сприятимуть три складові: політична воля до боротьби з корупцією та чесне й відкрите запрошення до таких дій, заохочення громадян бути викривачами корупції; захист і створення позитивного іміджу викривачів; індивідуальна словесна вдячність кожному викривачеві.

“Необхідно надавати допомогу і заходи безпеки викривачам до, під час і після того, як вони просигналізували про корупцію. В країні має працювати спеціальний публічний офіс. У Боснії на законодавчому рівні встановлено 60 днів на допомогу викривачу, тобто на його досудовий захист. Експерт не вважає достатнім “надання тільки судового захисту викривачу”.

Оксана Нестеренко (член громадської організації “Всеукраїнська ліга правників проти корупції” та експерт “Ініціативи 11”) запропонувала запровадити спеціальний припис щодо поновлення викривача на роботі у разі незаконного звільнення протягом 10 днів та обов'язковість виконання такого припису.

Водночас, учасники обговорення дійшли висновку, що під дію закону і, відповідно, його захист, повинні підпадати особи, яким стала відома інформація про шкоду та загрозу суспільним інтересам в колективах, де вони працюють або навчаються, а також особи, які знаходяться в установах виконання покарань. Тобто, йдеться про працівників державних органів, банків, вищих навчальних закладів, засуджених тощо, - пояснила юрист Центру демократії та верховенства права Тетяна Семілетко. 

Для отримання статусу викривача, який зазнає переслідувань на роботі і бажає захистити свої права, пропонується звертатись до офісу Омбудсмена, в якому працюватиме окремий представник саме у сфері захисту прав викривачів. Завдяки прийняттю цього закону розробники прагнуть заохотити викриття інформації, насамперед, через внутрішні канали всередині колективу,  формувати загальну культуру добросовісного викриття в Україні.

За результатами обговорення було ухвалено рішення про необхідність створення робочої групи для розроблення дієвих механізмів захисту викривачів, які не будуть обмежуваться лише судовими гарантіями захисту їхніх прав.  До складу робочої групи ввійдуть провідні українські експерти - члени громадських організацій, науковці, народні депутати, представники офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, НАЗК.

Довідка: юридичною мовою, "викривач" – фізична особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, розкрила, або здійснила підтверджену реальними діями спробу розкрити інформацію про шкоду або загрозу суспільним інтересам з боку інших осіб.