27 жовтня 2020 р. Конституційний Суд України  ухвалив Рішення, яким визнав неконституційними низку антикорупційних положень українського законодавства, зокрема, кримінальну відповідальність щодо електронного декларування (ст. 366-1 Кримінального кодексу України), унеможливив публічний доступ до електронних декларацій чиновників, скасував основні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (повноваження щодо перевірки декларацій та моніторингу способу життя суб’єктів декларування, здійснення моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, складання протоколів про адміністративні порушення, пов’язані з корупцією).

У цьому зв’язку хочемо підкреслити наступне. Корупційні правопорушення є одним із основних джерел неправомірного збагачення. Вони є тими таємними угодами, які дуже складно виявити, однак їх результат, зазвичай, є очевидним – збагачення. Для виявлення фактів незаконного збагачення наділених владою осіб, невідповідності їх статків, витрат офіційно отриманим доходам, створюється відкритий реєстр електронних декларацій . Система декларування для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування спрямована саме на зміцнення тих цінностей, що ґрунтуються на заохоченні етичної поведінки і доброчесності. Електронні декларації можуть також слугувати захистом для посадовців від необґрунтованих звинувачень.

Отже, усуваючи кримінальну відповідальність за декларування завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації, а також закриваючи доступ до Єдиного реєстру електронних декларацій, скасовуючи важливі повноваження НАЗК, Конституційний Суд України сприяє подальшому безкарному поширенню корупційних практик, які порушують основні конституційні засади щодо дотримання прав і свобод громадян, дискредитують політичні, економічні реформи, призводять до ще більшої недовіри громадян до владних інституцій.

Зауважимо, що підзвітність всіх державних органів – засадничий принцип існування будь-якої демократичної держави, а електронне декларування є однією з важливих перепон на шляху поширення корупції. Саме цей підхід мав би захищати Конституційний Суд України, діючи як в інтересах усього суспільства та безпеки держави, так і в інтересах кожного громадянина.

Замість цього без належного обґрунтування було ухвалене рішення, яке одразу викликало бурхливі дискусії в юридичній спільноті. Хоча обговорення рішення КСУ ще триває, однак вже зараз маємо його негативні наслідки на антикорупційні процеси в Україні. Це рішення суттєво підриває довіру європейських партнерів щодо спроможності нашої держави поставити інституційні бар’єри на шляху поширення корупційних практик. Більш того, це рішення може бути деструктивним і для вирішення інших важливих питань державного і правового характеру.

Слід відзначити, що й інші рішення Конституційного Суду України вже приводили раніше до шкідливих наслідків. Зокрема, рішення про розширення повноважень Президента України В.Ф Януковича у 2010 році призвело до узурпації влади, а рішення про розпуск Верховної Ради у 2019 році мало наслідком монополізацію влади однією партією з подальшим припиненням багатьох важливих для суспільства і держави реформ.