Цей Закон визначає правові основи організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України.
Стаття 1. Статус Національного антикорупційного бюро України
1. Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.
2. Національне бюро утворюється Президентом України відповідно до цього та інших законів України.
Стаття 2. Правова основа діяльності Національного бюро
1. Правову основу діяльності Національного бюро становлять Конституція України, міжнародні договори України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.
Стаття 3. Основні принципи діяльності Національного бюро
1. Основними принципами діяльності Національного бюро є:
2) повага та дотримання прав і свобод людини і громадянина;
4) безсторонність та справедливість;
5) незалежність Національного бюро та його працівників;
6) підконтрольність і підзвітність суспільству та визначеним законом державним органам;
7) відкритість для демократичного цивільного контролю;
8) політична нейтральність і позапартійність;
9) взаємодія з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями.
Стаття 4. Гарантії незалежності Національного бюро
1. Незалежність Національного бюро у його діяльності гарантується:
1) особливим порядком конкурсного відбору Директора Національного бюро та вичерпним переліком підстав припинення повноважень Директора Національного бюро, які визначені цим Законом;
2) конкурсними засадами відбору інших працівників Національного бюро, їх особливим правовим та соціальним захистом, належними умовами оплати праці;
3) установленим законом порядком фінансування та матеріально-технічного забезпечення Національного бюро;
4) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки працівників Національного бюро, їх близьких родичів, майна;
5) іншими засобами, визначеними цим Законом.
2. Використання Національного бюро в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається. Діяльність політичних партій у Національному бюро забороняється.
3. Забороняється незаконне втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність Національного бюро.
Будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення тощо, спрямовані до Національного бюро чи його працівників, які стосуються питань досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні і не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є неправомірними та не підлягають виконанню. У разі отримання такої вказівки, вимоги, доручення тощо працівник Національного бюро невідкладно інформує про це в письмовій формі Директора Національного бюро.
Стаття 5. Загальна структура і чисельність Національного бюро
1. Національне бюро складається з центрального і територіальних управлінь, які є юридичними особами публічного права.
Центральне управління Національного бюро безпосередньо здійснює покладені на Національне бюро завдання, координує та контролює діяльність територіальних управлінь.
2. Для забезпечення виконання завдань Національного бюро утворюються такі його територіальні управління:
1) територіальне управління, яке знаходиться у місті Львів та поширює свою діяльність на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області;
2) територіальне управління, яке знаходиться у місті Хмельницький та поширює свою діяльність на Вінницьку, Житомирську, Рівненську, Хмельницьку, Чернівецьку області;
3) територіальне управління, яке знаходиться у місті Миколаїв та поширює свою діяльність на Кіровоградську, Миколаївську, Одеську області;
4) територіальне управління, яке знаходиться у місті Мелітополь та поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим, Запорізьку, Херсонську області, місто Севастополь;
5) територіальне управління, яке знаходиться у місті Полтава та поширює свою діяльність на Дніпропетровську, Полтавську, Сумську, Харківську області;
6) територіальне управління, яке знаходиться у місті Краматорськ та поширює свою діяльність на Донецьку і Луганську області;
7) територіальне управління, яке знаходиться у місті Київ та поширює свою діяльність на місто Київ, Київську, Черкаську та Чернігівську області.
3. Структура, штатна чисельність територіальних управлінь та положення про них затверджуються Директором Національного бюро.
4. До структури центрального та територіальних управлінь Національного бюро входять інформаційно-аналітичні, оперативно-розшукові та оперативно-технічні, слідчі підрозділи, підрозділи, що здійснюють виявлення майна, яке може бути предметом конфіскації, підрозділи швидкого реагування, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, представництва інтересів в іноземних юрисдикційних органах, експертні, фінансові, кадрові та інші підрозділи.
5. Гранична чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро становить 700 осіб, у тому числі не більше 200 осіб начальницького складу.
Стаття 6. Директор Національного бюро
1. Керівництво діяльністю Національного бюро здійснює його Директор, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України в порядку, визначеному цим Законом. Верховна Рада України за наявності підстав, визначених пунктами 6-10 абзацу другого частини четвертої цієї статті, за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може висловити недовіру Директору Національного бюро, що має наслідком його відставку з посади.
2. Директором Національного бюро може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше ніж 10 років, досвід роботи на керівних посадах в органах влади, установах, організаціях або міжнародних організаціях не менше ніж п’ять років, володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні службові обов’язки.
Не може бути призначена на посаду Директора Національного бюро особа, яка впродовж двох років до подання заяви на участь у конкурсі на зайняття цієї посади, незалежно від тривалості, входила до складу керівних органів політичної партії або знаходилася у трудових чи інших договірних відносинах з політичною партією.
Не може бути призначена на посаду Директора Національного бюро особа, яка не відповідає обмеженням, передбаченим частиною першою статті 13 цього Закону.
Не може бути призначена на посаду Директора Національного бюро особа, яка не пройшла перевірку у порядку, встановленому Законом України "Про очищення влади", з метою відновлення довіри до влади та створення умов для побудови нової системи органів влади відповідно до європейських стандартів.
3. Директор Національного бюро призначається строком на сім років. Одна і та ж особа не може обіймати цю посаду два строки підряд.
4. Повноваження Директора Національного бюро припиняються у зв’язку із закінченням строку його повноважень або смертю, а також у разі висловлення Верховною Радою України недовіри Директору Національного бюро, що має наслідком його відставку з посади.
Директор Національного бюро звільняється з посади в разі:
1) подання письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
2) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;
3) досягнення шістдесяти п’яти років;
4) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я відповідно до висновку медичної комісії, що створюється за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
5) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього;
7) припинення його громадянства України або виїзду на постійне місце проживання за межі України;
8) невідповідності обмеженням щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбаченими Законом України "Про запобігання корупції", встановленим рішенням суду, що набрало законної сили;
9) невчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
10) набуття громадянства іншої держави.
Директора Національного бюро не може бути звільнено, а указ Президента України про його призначення не може бути скасовано, крім підстав, зазначених у цій частині.
Стаття 7. Порядок конкурсного відбору та призначення Директора Національного бюро
1. Кандидати на посаду Директора Національного бюро визначаються комісією з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного бюро (далі - Конкурсна комісія) відповідно до результатів відкритого конкурсного відбору на зайняття цієї посади (далі - конкурс). Участь у конкурсі можуть брати особи, що відповідають вимогам, визначеним у частині другій статті 6 цього Закону.
2. Організацію та проведення конкурсу здійснює Конкурсна комісія.
3. До складу Конкурсної комісії входять:
1) три особи, яких визначає Президент України;
2) три особи, яких визначає Кабінет Міністрів України;
3) три особи, яких визначає Верховна Рада України.
Членами Конкурсної комісії можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Не можуть бути членами Комісії особи, зазначені в пунктах 1-3 частини першої статті 13 цього Закону, та особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".
Конкурсна комісія вважається повноважною в разі затвердження в її складі не менше шести осіб.
4. Рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні Конкурсної комісії проголосувало не менше п’яти членів Конкурсної комісії.
5. Голова та секретар Конкурсної комісії обираються нею з числа членів Конкурсної комісії.
Засідання Конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації та журналістів. Забезпечується відео- та аудіофіксація і трансляція у режимі реального часу відповідної відео- та аудіоінформації із засідань Конкурсної комісії на Офіційному інтернет-представництві Президента України.
Інформація про час та місце проведення засідання Конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Президента України не пізніше ніж за 48 години до його початку.
Роботу Конкурсної комісії забезпечує орган, що здійснює забезпечення діяльності Президента України.
1) розміщує оголошення про умови та строки проведення конкурсу;
2) розглядає документи, подані кандидатами на посаду Директора Національного бюро; відбирає із загального числа кандидатів трьох осіб, які, згідно з обґрунтованим рішенням Конкурсної комісії, мають найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов’язків Директора Національного бюро; проводить на своєму засіданні співбесіду з трьома відібраними кандидатами;
3) відбирає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду, трьох кандидатів, що відповідають вимогам, які ставляться до Директора Національного бюро, та згідно з обґрунтованим рішенням Конкурсної комісії мають найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов’язків Директора Національного бюро;
4) оприлюднює інформацію про кандидатів, які подали заяву на участь у конкурсі, а також рішення Конкурсної комісії про відбір трьох кандидатів для подання їх кандидатур на розгляд Президента України;
5) проводить повторний конкурс у разі відхилення усіх кандидатів у зв’язку з їх невідповідністю вимогам, що ставляться до Директора Національного бюро, або непроходженням ними спеціальної перевірки.
7. Не пізніше ніж за два місяці до завершення строку повноважень Директора Національного бюро або упродовж 14 днів з дня дострокового припинення його повноважень (звільнення) у порядку, встановленому цим Законом, формується Конкурсна комісія.
Конкурсна комісія розміщує оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного бюро в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Президента України.
8. Особа, яка претендує на участь у конкурсі, подає у визначений в оголошенні строк такі документи:
1) заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
2) автобіографію, що містить: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство у політичних партіях, у тому числі в минулому, наявність трудових або будь-яких інших договірних відносин з політичною партією упродовж року, що передує поданню заяви (незалежно від тривалості), контактний номер телефону та адресу електронної пошти, відомості про наявність чи відсутність судимості;
3) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за рік, що передує року, в якому було оприлюднено оголошення про конкурс, за формою, що визначенаЗаконом України "Про запобігання корупції";
4) інші документи, передбачені законами України "Про державну службу", "Про запобігання корупції".
Відомості з поданих відповідно до цієї частини документів підлягають оприлюдненню упродовж трьох робочих днів після закінчення строку подання заяв на конкурс на офіційному веб-сайті Президента України, крім відомостей, які відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" віднесені до інформації з обмеженим доступом та відомостей про контактний номер телефону, адресу електронної пошти кандидата.
9. Спеціальна перевірка проводиться щодо трьох кандидатів, відібраних Конкурсною комісією для подання їх кандидатур на розгляд Президенту України.
10. Відібрані Конкурсною комісією три кандидати подаються на розгляд Президенту України для визначення одного.
Президент України протягом десяти днів з дня внесення на його розгляд Конкурсною комісією відповідного подання вносить на розгляд Верховної Ради України подання про надання згоди на призначення Директором Національного бюро визначеної ним кандидатури.
Після надання згоди Верховною Радою України щодо призначення Директора Національного бюро Президент України видає відповідний указ.
У разі ненадання Верховною Радою України згоди на призначення кандидата на посаду Директора Національного бюро Президент України вносить на розгляд Верховної Ради України для надання такої згоди іншу визначену ним кандидатуру з урахуванням відібраних Конкурсною комісією.
У разі якщо Верховна Рада України не надала згоди на призначення жодного з кандидатів, Конкурсна комісія проводить повторний конкурс.
Стаття 8. Повноваження Директора Національного бюро
1. Директор Національного бюро:
1) несе відповідальність за діяльність Національного бюро, зокрема законність здійснюваних Національним бюро оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування, додержання прав і свобод осіб;
2) організовує роботу Національного бюро, визначає обов’язки першого заступника, заступників Директора Національного бюро;
3) координує і контролює діяльність його центрального та територіальних управлінь;
4) затверджує структуру та штатну чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро;
5) видає у межах повноважень накази і розпорядження, дає доручення, які є обов’язковими для виконання працівниками Національного бюро;
6) призначає на посади та звільняє з посад першого заступника та двох заступників Директора Національного бюро, працівників центрального управління, директорів та заступників директорів територіальних управлінь Національного бюро;
7) затверджує перспективні, поточні та оперативні плани роботи Національного бюро;
8) встановлює порядок реєстрації, оброблення, зберігання та знищення відповідно до законодавства отриманої Національним бюро інформації; вживає заходи із запобігання несанкціонованому доступу до інформації з обмеженим доступом, а також забезпечує додержання законодавства про доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Національне бюро;
9) визначає порядок заохочення осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро;
10) вирішує питання про заохочення та накладення дисциплінарних стягнень на працівників Національного бюро згідно з рішенням Дисциплінарної комісії Національного бюро;
11) у встановленому законодавством порядку присвоює ранги державних службовців працівникам Національного бюро та спеціальні звання особам начальницького складу, вносить Президенту України подання про присвоєння рангів державних службовців та спеціальних звань вищого начальницького складу Національного бюро;
12) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до компетенції Національного бюро;
13) представляє Національне бюро у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, а також органами іноземних держав, міжнародними та іноземними організаціями тощо;
14) має право бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Кабінету Міністрів України;
15) забезпечує відкритість та прозорість діяльності Національного бюро відповідно до цього Закону; звітує про діяльність Національного бюро в порядку, визначеному цим Законом;
16) надає дозвіл на використання коштів фонду спеціальних оперативно-розшукових та слідчих дій Національного бюро;
17) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів.
Стаття 9. Директори територіальних управлінь Національного бюро
1. Директори територіальних управлінь Національного бюро призначаються на посаду та звільняються з посади Директором Національного бюро.
2. Директор територіального управління Національного бюро:
1) організовує роботу відповідного територіального управління щодо виконання повноважень Національного бюро, наказів і розпоряджень Директора Національного бюро;
2) призначає на посади та звільняє з посад працівників відповідного територіального управління, крім тих, які призначаються Директором Національного бюро;
3) вносить Директору Національного бюро подання про присвоєння у встановленому законодавством порядку спеціальних звань особам начальницького складу та рангів державних службовців працівникам відповідного територіального управління;
4) вносить Директору Національного бюро пропозиції щодо структури та штатної чисельності відповідного територіального управління;
5) видає у межах своїх повноважень накази і розпорядження;
6) виконує інші повноваження, передбачені законодавством.
Стаття 10. Працівники Національного бюро
1. До працівників Національного бюро належать особи начальницького складу, державні службовці та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро.
Особами начальницького складу є працівники підрозділів швидкого реагування, захисту учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників відповідно до цього Закону, оперативних підрозділів Національного бюро.
2. Час проходження служби в Національному бюро зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
3. На службу до Національного бюро приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров’я ефективно виконувати відповідні службові обов’язки. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються Директором Національного бюро. Призначення на посади у Національному бюро здійснюється виключно за результатами відкритого конкурсу, що проводиться в порядку, визначеному Національним бюро.
4. На осіб начальницького складу Національного бюро поширюється положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
5. Трудові відносини працівників Національного бюро регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На спеціалістів Національного бюро, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади спеціалістів Національного бюро відносяться до відповідних категорій посад працівників апарату міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, їх територіальних органів у порядку, встановленому законодавством.
6. Працівники Національного бюро регулярно, але не рідше одного разу на два роки, проходять обов’язкове підвищення кваліфікації.
Стаття 11. Спеціальні звання осіб начальницького складу Національного бюро
1. Особам начальницького складу Національного бюро встановлюються такі спеціальні звання:
1) середній начальницький склад:
лейтенант Національного антикорупційного бюро України;
старший лейтенант Національного антикорупційного бюро України;
капітан Національного антикорупційного бюро України;
2) старший начальницький склад:
майор Національного антикорупційного бюро України;
підполковник Національного антикорупційного бюро України;
полковник Національного антикорупційного бюро України;
генерал-майор Національного антикорупційного бюро України.
2. Присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і поновлення у спеціальному званні здійснюються в установленому порядку.
Стаття 12. Присяга осіб начальницького складу Національного бюро
1. Громадяни України, які вперше зараховуються на посади начальницького складу Національного бюро та у відповідних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу такого змісту:
"Я (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на службу до Національного антикорупційного бюро України, усвідомлюючи свою високу відповідальність, клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно додержуватися Конституції та законів України, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим, зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю".
2. Особа начальницького складу Національного бюро підписує текст присяги, який зберігається в її особовій справі. Порядок складення присяги визначається Директором Національного бюро.
Стаття 13. Обмеження стосовно працівників Національного бюро
1. Особа не може бути призначена на посаду в Національному бюро, якщо вона:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена;
2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, або притягалася судом до відповідальності за вчинення умисного злочину;
3) відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади;
4) має громадянство іншої держави;
5) у разі призначення буде безпосередньо підпорядкована особі, яка є її близькою особою відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
6) не пройшла спеціальну перевірку;
7) не пройшла перевірку і стосовно неї встановлено заборону відповідно до Закону України"Про очищення влади";
8) не подала декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
2. Працівники Національного бюро не мають права:
1) бути членами чи брати участь у створенні чи діяльності політичних партій, організовувати або брати участь у страйках;
2) бути повіреними третіх осіб у справах Національного бюро;
3) використовувати Національне бюро, його працівників та майно у партійних, групових чи особистих інтересах.
На працівників Національного бюро поширюються інші обмеження та вимоги, встановленіЗаконом України "Про запобігання корупції".
При призначенні на посаду у Національному бюро особа повідомляється про можливість проведення щодо неї перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя.
3. У разі виникнення у працівника Національного бюро конфлікту інтересів під час виконання службових повноважень він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього керівника. Такий керівник зобов’язаний вжити усіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання чи усунення конфлікту інтересів шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншому працівнику Національного бюро, особистого виконання цього завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.
Примітка. Термін "конфлікт інтересів" у цій статті вживається у значенні, передбаченомуЗаконом України "Про запобігання корупції".
Стаття 14. Стажування працівників Національного бюро
1. Особи, які не мають попереднього досвіду роботи в державних органах на посадах, пов’язаних з оперативно-розшуковою діяльністю, проведенням досудового розслідування, після проходження конкурсу на зайняття посади слідчого або оперативного працівника проходять обов’язкове стажування в Національному бюро строком від шести місяців до одного року.
2. Порядок стажування в Національному бюро визначається положенням, яке затверджується Директором Національного бюро.
3. Особа може бути звільнена з посади Національного бюро за підсумками стажування, якщо вона не відповідає вимогам щодо працівників Національного бюро.
Стаття 15. Відрядження прокурорів та інших осіб до Національного бюро та відрядження працівників Національного бюро до інших органів
1. До Національного бюро відряджаються прокурори для виконання повноважень прокурора під час здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро.
Порядок відрядження до Національного бюро прокурорів визначається Законом України"Про прокуратуру" та цим Законом.
2. До Національного бюро може бути відряджено працівників інших державних органів, установ, організацій із залишенням їх на службі у відповідних органах, установах, організаціях або з переведенням у штат Національного бюро, з метою виконання обов’язків, які вимагають спеціальних знань та навичок.
3. Працівники Національного бюро можуть бути відряджені до інших державних органів, установ і організацій для виконання завдань, визначених цим Законом, із залишенням у штаті Національного бюро.
4. Порядок відрядження до Національного бюро працівників інших державних органів, установ, організацій, а також перелік посад, які можуть бути заміщені в цих державних органах, установах і організаціях працівниками Національного бюро, визначається в установленому законодавством порядку.
Стаття 16. Обов’язки Національного бюро
1) здійснює оперативно-розшукові заходи з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності;
2) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності;
3) вживає заходів щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, які можуть бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації у кримінальних правопорушеннях, віднесених до підслідності Національного бюро, здійснює діяльність щодо зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт;
4) взаємодіє з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами для виконання своїх обов’язків;
5) здійснює інформаційно-аналітичну роботу з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро;
6) забезпечує особисту безпеку працівників Національного бюро та інших визначених законом осіб, захист від протиправних посягань на осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у підслідних йому кримінальних правопорушеннях;
7) забезпечує на умовах конфіденційності та добровільності співпрацю з особами, які повідомляють про корупційні правопорушення;
8) звітує про свою діяльність у порядку, визначеному цим Законом, та інформує суспільство про результати своєї роботи;
9) здійснює міжнародне співробітництво у межах своєї компетенції відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.
Стаття 17. Права Національного бюро
1. Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов’язків надається право:
1) заводити оперативно-розшукові справи на підставі постанови, що затверджується начальником відповідного підрозділу Національного бюро, та здійснювати на підставах і в порядку, установлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи;
2) витребувати в установленому законом порядку через прокурора від інших правоохоронних органів оперативні матеріали та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;
3) витребувати в установленому законом порядку за рішенням Директора Національного бюро від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання обов’язків Національного бюро, у тому числі відомості про майно, доходи, витрати, зобов’язання фінансового характеру посадових осіб, які ними декларуються у встановленому законом порядку, відомості про використання коштів Державного бюджету України, розпорядження державним або комунальним майном, а також безкоштовно одержувати інформацію з питань, що належать до компетенції Національного бюро, з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. Використання цієї інформації здійснюється Національним бюро із дотриманням законодавства про захист персональних даних. Суб’єкти, яким адресовано зазначений запит, зобов’язані протягом трьох робочих днів надати відповідну інформацію. У разі неможливості надання інформації у зазначений строк з обґрунтованих причин за зверненням відповідного суб’єкта Національне бюро може продовжити строк надання інформації до десяти днів;
4) знайомитися в державних органах, органах місцевого самоврядування із документами та іншими матеріальними носіями інформації, необхідними для попередження, виявлення, припинення та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, у тому числі такими, що містять інформацію з обмеженим доступом;
5) на підставі відповідного рішення суду та письмової вимоги Директора Національного бюро або його заступника отримувати від банків, фінансових та інших установ, підприємств та організацій незалежно від форми власності інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, угоди фізичних та юридичних осіб. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється в порядку та обсязі, визначених законом. Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України". Суб’єкти, яким адресовано зазначену вимогу, зобов’язані протягом трьох робочих днів надати відповідну інформацію та/або документи. У разі неможливості надання інформації у зазначений строк з обґрунтованих причин за зверненням відповідного суб’єкта Національне бюро може продовжити строк надання інформації до десяти днів;
6) на підставі відповідного рішення суду на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;
7) залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах з питань міжнародної співпраці, кваліфікованих спеціалістів та експертів з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів для забезпечення виконання повноважень Національного бюро;
8) за письмовим рішенням Директора Національного бюро або його заступника, погодженим із прокурором, створювати спільні слідчі групи, що включають оперативних та слідчих працівників;
9) за письмовим розпорядженням Директора Національного бюро або його заступника входити безперешкодно за службовим посвідченням до державних органів, органів місцевого самоврядування, військових частин та установ, пунктів пропуску через державний кордон України та зони митного контролю;
10) використовувати з наступним відшкодуванням завданих збитків транспортні засоби, які належать фізичним та юридичним особам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, припинення кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, які підозрюються у їх вчиненні, доставлення до закладів охорони здоров’я осіб, що потребують екстреної медичної допомоги;
11) надсилати державним органам, органам місцевого самоврядування обов’язкові до розгляду пропозиції та рекомендації щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро, а також отримувати від цих органів протягом 30 днів інформацію про розгляд таких пропозицій та рекомендацій;
12) здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро.
Контроль за ефективністю використання коштів на зазначені цілі здійснює Рахункова палата України;
13) за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України;
14) у цілях оперативно-розшукової та слідчої діяльності створювати інформаційні системи та вести оперативний облік в обсязі і порядку, передбачених законодавством;
15) зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби, а також застосовувати заходи фізичного впливу на підставах і в порядку, передбачених Законом України"Про міліцію";
16) видавати в разі наявності небезпеки для життя і здоров’я особам, взятим під захист, відповідно до законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку;
17) здійснювати правове співробітництво із компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями з питань проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування на підставі законів та міжнародних договорів України;
18) виступати як представник інтересів держави під час розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ про розшук, арешт, конфіскацію та повернення в Україну відповідного майна, захист прав та інтересів держави з питань, які стосуються виконання обов’язків Національного бюро, а також залучати з цією метою юридичних радників, зокрема іноземних.
2. Національне бюро може від імені України надавати міжнародні доручення щодо проведення оперативно-розшукових та слідчих дій, укладати угоди про співробітництво з питань її повноважень з іноземними і міжнародними правоохоронними органами та організаціями, звертатися від імені України до іноземних державних органів в установленому законодавством України та відповідних держав порядку тощо.
3. Національне бюро може створювати та брати участь у міжнародних слідчих групах відповідно до цього закону та інших законодавчих актів та міжнародних договорів України, залучати до роботи іноземних експертів у боротьбі з корупцією, мати інші повноваження, пов’язані з виконанням нею своїх обов’язків.
Стаття 18. Застосування засобів впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї
1. Працівники Національного бюро мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю під час виконання службових обов’язків у випадках, на умовах та в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію".
Стаття 19. Заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення
1. Для отримання заяв і повідомлень, у тому числі анонімних, про кримінальні правопорушення в Національному бюро створюється спеціальна телефонна лінія та забезпечується можливість подання таких повідомлень через офіційний веб-сайт Національного бюро в мережі Інтернет та засобами електронного зв’язку.
2. Анонімні заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення розглядаються Національним бюро за умови, що відповідна інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані та може бути перевірена.
3. Порядок реєстрації, обліку та розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, віднесених законом до підслідності Національного бюро, визначається Директором Національного бюро.
Стаття 20. Відповідальність працівників Національного бюро
1. Працівники Національного бюро самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони зобов’язані відмовитися від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать законодавству, а також вжити інших заходів, передбачених законом.
2. Працівники Національного бюро за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
3. У разі порушення працівником Національного бюро під час виконання ним своїх службових обов’язків прав чи свобод особи Національне бюро вживає в межах своєї компетенції заходів із поновлення цих прав і свобод, відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди, притягнення винних до юридичної відповідальності.
Стаття 21. Правовий захист працівників Національного бюро та інших осіб
1. Працівники Національного бюро під час виконання покладених на них обов’язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Ніхто, за винятком уповноважених посадових осіб державних органів у передбачених законами випадках, не має права втручатися в їхню законну діяльність. В інтересах забезпечення особистої безпеки працівників Національного бюро та членів їхніх сімей не допускається розголошення в засобах масової інформації відомостей про місце проживання цих осіб. Відомості про проходження служби працівниками Національного бюро надаються з дозволу Директора Національного бюро або його заступника.
2. У разі затримання працівника Національного бюро або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його тримають окремо від інших осіб.
3. Під захистом держави перебувають особи, які добровільно, у тому числі на договірних засадах, надають допомогу Національному бюро у здійсненні повноважень. Незаконне розголошення даних про таких осіб, а також інші правопорушення стосовно цих осіб та їх близьких осіб, вчинені у зв’язку з відносинами з Національним бюро, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
4. Працівник Національного бюро, який відповідно до цього Закону повідомив про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Національного бюро, не може бути звільнений з посади або бути змушений до такого звільнення, притягнутий до відповідальності чи іншим чином переслідуватися за таке повідомлення, крім випадку притягнення до відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Посадовим особам Національного бюро забороняється розголошувати відомості про працівників Національного бюро, які повідомили про порушення.
Стаття 22. Соціальний захист працівників Національного бюро
1. Держава забезпечує соціальний захист працівників Національного бюро відповідно доКонституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
2. Особам начальницького складу Національного бюро при звільненні із служби за віком, після закінчення строку договору (контракту), за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або з організаційними заходами в разі неможливості використання на службі виплачується грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного розміру оплати праці (грошового забезпечення) за кожний повний календарний рік служби. Особам начальницького складу Національного бюро, звільненим із служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного розміру оплати праці (грошового забезпечення) за кожний повний календарний рік служби. Особам начальницького складу Національного бюро, звільненим з роботи за службовою невідповідністю, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, грошова допомога не виплачується.
3. У разі загибелі (смерті) особи начальницького складу або працівника Національного бюро під час виконання службових обов’язків сім’ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного розміру оплати праці (грошового забезпечення) загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
4. У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного особі начальницького складу або працівнику Національного бюро під час виконання службових обов’язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період роботи в Національному бюро, пов’язаних з виконанням службових обов’язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п’ятирічного розміру оплати праці (грошового забезпечення) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою начальницького складу або працівником Національного бюро у період роботи в Національному бюро у кожному випадку ушкодження здоров’я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
5. Якщо працівник Національного бюро або члени його сім’ї одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.
6. Шкода, завдана майну працівника Національного бюро чи майну членів його сім’ї у зв’язку з виконанням службових обов’язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України з наступним стягненням цієї суми з винуватих осіб у порядку, встановленому законом.
7. Інші питання соціального захисту державних службовців та інших працівників Національного бюро регулюються законодавством про працю і державну службу.
Стаття 23. Оплата праці працівників Національного бюро
1. Умови грошового забезпечення осіб начальницького складу та оплата праці державних службовців Національного бюро визначаються відповідно до законодавства та повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням специфіки, інтенсивності та особливого характеру роботи, забезпечувати добір до Національного бюро висококваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників.
2. На осіб начальницького складу Національного бюро поширюються умови грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Розмір грошового забезпечення осіб начальницького складу Національного бюро не може бути меншим умов оплати праці працівників Національного бюро, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
3. Заробітна плата працівників Національного бюро складається з посадового окладу, доплат за вислугу років, ранг, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
4. Надбавки за вислугу років та доплати за ранг працівникам Національного бюро виплачуються відповідно до Закону України "Про державну службу".
Стаття 24. Фінансове забезпечення Національного бюро
1. Фінансове забезпечення Національного бюро здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування Національного бюро за рахунок будь-яких інших джерел забороняється, крім випадків, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги.
2. Гарантується повне і своєчасне фінансування Національного бюро в обсязі, достатньому для його належної діяльності.
3. У кошторисі Національного бюро передбачається створення фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій.
Стаття 25. Матеріально-технічне забезпечення діяльності Національного бюро
1. Національне бюро забезпечується необхідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим майном для здійснення службової діяльності.
2. Забороняється здійснення матеріально-технічного забезпечення Національного бюро за рахунок коштів місцевих бюджетів чи будь-яких інших джерел, крім коштів Державного бюджету України та надання допомоги в межах проектів міжнародної технічної допомоги.
Стаття 26. Контроль за діяльністю Національного бюро та його підзвітність
1. Контроль за діяльністю Національного бюро здійснюється комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого відноситься боротьба з корупцією і організованою злочинністю, в порядку, визначеному Конституцією України, Законом України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави", цим та іншими законами України.
2. Директор Національного бюро:
1) інформує Президента України, Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України з основних питань діяльності Національного бюро та його підрозділів про виконання покладених завдань, додержання законодавства, прав і свобод осіб;
2) щороку не пізніше 10 лютого та 10 серпня подає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України письмовий звіт про діяльність Національного бюро протягом попередніх шести місяців.
3. Письмовий звіт про діяльність Національного бюро повинен містити інформацію про:
1) статистичні дані про результати діяльності з обов’язковим зазначенням таких відомостей:
кількість зареєстрованих заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення у розрізі кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;
кількість оперативно-розшукових справ, заведених Національним бюро, та їх результативність;
кількість осіб, щодо яких складено обвинувальні акти щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;
кількість осіб, щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок суду щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;
кількість осіб, щодо яких набрав законної сили виправдувальний вирок суду щодо вчинення ними відповідних правопорушень;
відомості окремо за категоріями осіб, зазначених у частині першій статті 3 Закону України "Про запобігання корупції";
відомості про розмір збитків і шкоди, завданих кримінальними правопорушеннями, віднесеними законом до підслідності Національного бюро, стан та обсяги їх відшкодування;
відомості про кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, конфісковані за рішенням суду, а також кошти у розмірі вартості незаконно одержаних послуг чи пільг, стягнені на користь держави, та розпорядження ними;
відомості про кошти та інше майно, одержані внаслідок кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, які було повернуто в Україну з-за кордону, та їх зберігання;
відомості про арешт майна, конфіскацію предметів та доходів від кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, та розпорядження ними;
кількість направлених подань про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню кримінального корупційного правопорушення;
результати проведених перевірок на доброчесність;
2) взаємодію з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
3) співпрацю з компетентними органами іноземних держав, міжнародними та іноземними організаціями та укладені з ними угоди про співпрацю, представництво інтересів за кордоном;
4) співпрацю з недержавними організаціями і засобами масової інформації;
5) чисельність працівників Національного бюро, кваліфікацію та досвід його працівників, підвищення їх кваліфікації;
6) діяльність підрозділу внутрішнього контролю Національного бюро; кількість повідомлень про вчинення правопорушень працівниками Національного бюро, результати їх розгляду, притягнення працівників Національного бюро до відповідальності;
7) кошторис Національного бюро та його виконання;
8) інші відомості, що стосуються результатів діяльності Національного бюро та виконання покладених на нього обов’язків.
4. Звіт Національного бюро надається для висновку Раді громадського контролю при Національному бюро, яка розглядає його упродовж двох тижнів з дня подання. Звіт Національного бюро подається до відповідних державних органів та оприлюднюється разом із висновком Ради громадського контролю у разі його затвердження у встановлений строк.
5. Комітет Верховної Ради України, до предмету відання якого належать питання боротьби з корупцією, не рідше одного разу на рік проводить відкриті для громадськості слухання на тему діяльності Національного бюро, виконання покладених на Національне бюро завдань, додержання ним законодавства, прав і свобод осіб.
6. З метою забезпечення незалежної оцінки діяльності Національного бюро може проводитися зовнішня оцінка його діяльності, у тому числі у вигляді аудиту. Результати незалежної зовнішньої оцінки діяльності Національного бюро підлягають оприлюдненню та включаються до письмового звіту Національного бюро.
Стаття 27. Підрозділи внутрішнього контролю Національного бюро
1. З метою попередження і виявлення правопорушень у діяльності працівників Національного бюро в його складі діють підрозділи внутрішнього контролю, що підпорядковуються безпосередньо Директору Національного бюро. Підрозділи внутрішнього контролю діють у складі центрального та територіальних управлінь Національного бюро.
Керівники та працівники підрозділів внутрішнього контролю центрального та територіальних управлінь Національного бюро призначаються на посаду та звільняються з посади Директором Національного бюро.
2. Підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро має такі обов’язки:
1) запобігання вчиненню правопорушень працівниками Національного бюро згідно з вимогами законів України "Про запобігання корупції" та "Про державну службу";
2) здійснення контролю за дотриманням працівниками Національного бюро правил етичної поведінки, конфлікту інтересів, декларування майна, доходів, видатків та зобов’язань фінансового характеру;
3) проведення перевірок працівників Національного бюро на доброчесність та моніторингу способу їх життя;
4) перевірка інформації, що міститься у зверненнях фізичних та юридичних осіб, засобах масової інформації, інших джерелах, у тому числі отриманої через спеціальну телефонну лінію, сторінку в мережі Інтернет, засоби електронного зв’язку Національного бюро, щодо причетності працівників Національного бюро до вчинення правопорушень;
5) проведення службового розслідування стосовно працівників Національного бюро;
6) проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на призначення на посади в Національному бюро;
7) вжиття заходів щодо захисту працівників Національного бюро, які повідомляють про вчинення протиправних дій чи бездіяльність інших працівників Національного бюро;
8) консультування працівників Національного бюро щодо правил етичної поведінки, конфлікту інтересів, декларування майна, доходів, видатків та зобов’язань фінансового характеру.
3. Працівник Національного бюро, якому стала відома інформація про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Національного бюро, зобов’язаний негайно повідомити про це Директора Національного бюро та підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро.
4. Підрозділ внутрішнього контролю центрального управління Національного бюро оприлюднює на офіційному веб-сайті Національного бюро декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, які були подані у встановленому законом порядку Директором Національного бюро та його заступниками, директорами територіальних управлінь Національного бюро та їх заступниками, керівником центрального управління, керівниками структурних підрозділів центрального управління та територіальних управлінь Національного бюро.
Не підлягають оприлюдненню відомості, віднесені до інформації з обмеженим доступом згідно із Законом України "Про запобігання корупції".
5. У разі виявлення інформації про можливе вчинення працівником Національного бюро кримінального правопорушення підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро негайно повідомляє про це Генерального прокурора України чи його заступника.
6. Порядок діяльності та повноваження підрозділів внутрішнього контролю Національного бюро визначаються положенням, яке затверджується Директором Національного бюро.
Стаття 28. Дисциплінарна комісія Національного бюро
1. Для розгляду питань застосування дисциплінарних стягнень до працівників Національного бюро утворюється Дисциплінарна комісія у складі п’яти осіб. До складу Дисциплінарної комісії входять дві особи, визначені Радою громадського контролю при Національному бюро.
Склад та положення про Дисциплінарну комісію Національного бюро затверджуються Директором Національного бюро.
2. Дисциплінарна комісія на підставі службового розслідування, яке проводиться підрозділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника Національного бюро дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення.
3. Рішення про застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку Дисциплінарної комісії приймає Директор Національного бюро. Зазначене рішення може бути оскаржено до суду.
Стаття 29. Моніторинг способу життя працівників Національного бюро
1. Підрозділи внутрішнього контролю здійснюють моніторинг способу життя працівників Національного бюро з метою встановлення відповідності рівня життя працівника майну і доходам цього працівника та його членів сім’ї згідно з декларацією про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру, що подається ним відповідно до закону.
2. Порядок здійснення моніторингу способу життя працівників Національного бюро визначається Директором Національного бюро.
Моніторинг способу життя здійснюється із додержанням законодавства про захист персональних даних та не повинен передбачати надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи.
3. Встановлення невідповідності рівня життя працівника Національного бюро майну і доходам цього працівника та його членів сім’ї є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Стаття 30. Забезпечення прозорості в діяльності Національного бюро
1. Національне бюро через засоби масової інформації, на своєму офіційному веб-сайті та в інших формах регулярно інформує суспільство про свою діяльність. Національне бюро оприлюднює та надає інформацію на запити в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації".
2. Національне бюро готує та оприлюднює не пізніше 10 лютого і 10 серпня в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та на власній офіційній веб-сторінці в мережі Інтернет звіт про свою діяльність протягом попередніх шести місяців, поданий Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.
3. Не може бути обмежено доступ до інформації щодо загального бюджету Національного бюро, його компетенції та основних напрямів діяльності, а також щодо притягнення до відповідальності за вчинення правопорушень працівників Національного бюро.
Стаття 31. Рада громадського контролю при Національному бюро
1. З метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю при Національному бюро утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу.
До складу Ради громадського контролю при Національному бюро не можуть входити:
1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
2) особи, які, незалежно від тривалості, були працівниками Національного бюро упродовж попередніх двох років;
3) особи, близькі особи яких, незалежно від тривалості, були працівниками Національного бюро упродовж попередніх двох років.
2. Положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування затверджуються Президентом України.
3. Рада громадського контролю при Національному бюро:
1) заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань Національного бюро;
2) розглядає звіти Національного бюро і затверджує свій висновок щодо них;
3) обирає з її членів двох представників, які входять до складу Дисциплінарної комісії Національного бюро;
4) має інші права, передбачені Положенням про Раду громадського контролю.
