17 травня 2016 р. “Всеукраїнська ліга правників проти корупції” разом із коаліцією громадських організацій, які об’єднались в Ініціативу 11, провели круглий стіл на тему: “Інституційний механізм захисту викривачів”. В дискусії взяли участь народні депутати, представники офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), українські та міжнародні експерти.

Одним із ключових питань було наступне: чи надавати спеціальні повноваження щодо захисту викривачів Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини або НАЗК? Було висловлено також думку про необхідність створення окремого уповноваженого органу захисту викривачів.

Необхідність створення надійних гарантій захисту викривачів підтримали народні депутати, представники НАЗК, НАБУ та представник Уповноваженого з прав людини. Втім, вони зазначили про необхідність уважного та поміркованого ставлення до розробки кожного елементу такого механізму.

Так, голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв підтримав ідею закону і готовий допомагати його практичному втіленню, однак застеріг, що без оновленої прокуратури і судової гілки влади жоден механізм захисту не стане дієвим. Тому, в першу чергу, необхідно відповісти на головне запитання: як подолати саботаж судів та прокуратури?

Народний депутат Сергій Лещенко зазначив, що це важливе питання, яке потребує подальшого обговорення для вироблення надійних та ефективних гарантій захисту викривачів.

Виконавчий директор міжнародної неурядової організацій “BluePrint for Free Speech” Сьюлет Дрейфус (Suelette Dreyfus), Австралія наголосила, що викриття є одним з найпослідовніших та найефективніших засобів боротьби з корупцією, коли важлива інформація одержується від людей. Але для захисту викривачів потрібен власний закон. “Якщо ви хочете, щоб люди сміливо повідомляли про факти, які є загрозливими для суспільства, ви повинні захистити їх належним чином там, де вони працюють, а також в особистому житті, щоб вони були впевнені у своїй безпеці”.

Міжнародний експерт також зауважила, що ми живемо в епоху прозорості. Є хороші і погані сторони цього, інколи важко отримати правильний баланс між особистим життям і необхідністю боротьби з інституційною корупцією. Введення захисту викривачів є частиною такого балансу.

На думку СьюлетДрейфус, має бути декілька каналів розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам: ЗМІ, омбудсмен, профспілки, агентства з охорони навколишнього середовища або здоров'я.

Присутній на круглому столі експерт Центру відповідальної демократії LUNA Боян Баіч (Bojan Bajic), Боснія і Герцеговина, вважає, що захист викривачів має базуватися на бажанні уряду та парламенту подолати корупцію. А вивчення реальних кейсів інших країн, де діє таке законодавство - це передумова написання законів або поправок до них.

Боян Баіч зауважує, що українській владі, депутатам, які голосуватимуть за законопроект, треба дати відповідь на одне запитання: наскільки їм цікаво захищати тих, хто бореться з корупцією?

На його думку, створенню в Україні ефективного законодавства із захисту викривачів, (наприклад, корупційних правопорушень), сприятимуть три складові: політична воля до боротьби з корупцією та чесне й відкрите запрошення до таких дій, заохочення громадян бути викривачами корупції; захист і створення позитивного іміджу викривачів; індивідуальна словесна вдячність кожному викривачеві.

“Необхідно надавати допомогу і заходи безпеки викривачам до, під час і після того, як вони просигналізували про корупцію. В країні має працювати спеціальний публічний офіс. У Боснії на законодавчому рівні встановлено 60 днів на допомогу викривачу, тобто на його досудовий захист. Експерт не вважає достатнім “надання тільки судового захисту викривачу”.

Оксана Нестеренко (член громадської організації “Всеукраїнська ліга правників проти корупції” та експерт “Ініціативи 11”) запропонувала запровадити спеціальний припис щодо поновлення викривача на роботі у разі незаконного звільнення протягом 10 днів та обов'язковість виконання такого припису.

Водночас, учасники обговорення дійшли висновку, що під дію закону і, відповідно, його захист, повинні підпадати особи, яким стала відома інформація про шкоду та загрозу суспільним інтересам в колективах, де вони працюють або навчаються, а також особи, які знаходяться в установах виконання покарань. Тобто, йдеться про працівників державних органів, банків, вищих навчальних закладів, засуджених тощо, - пояснила юрист Центру демократії та верховенства права Тетяна Семілетко. 

Для отримання статусу викривача, який зазнає переслідувань на роботі і бажає захистити свої права, пропонується звертатись до офісу Омбудсмена, в якому працюватиме окремий представник саме у сфері захисту прав викривачів. Завдяки прийняттю цього закону розробники прагнуть заохотити викриття інформації, насамперед, через внутрішні канали всередині колективу,  формувати загальну культуру добросовісного викриття в Україні.

За результатами обговорення було ухвалено рішення про необхідність створення робочої групи для розроблення дієвих механізмів захисту викривачів, які не будуть обмежуваться лише судовими гарантіями захисту їхніх прав.  До складу робочої групи ввійдуть провідні українські експерти - члени громадських організацій, науковці, народні депутати, представники офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, НАЗК.

Довідка: юридичною мовою, "викривач" – фізична особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, розкрила, або здійснила підтверджену реальними діями спробу розкрити інформацію про шкоду або загрозу суспільним інтересам з боку інших осіб.

22 квітня 2016 р. ГО “Всеукраїнська ліга правників проти корупції” разом з коаліцією “Ініціатива 11” провели експертне обговорення впровадження законодавчих гарантій захисту викривачів від кримінальних переслідувань як помсту за повідомлення про корупційні діяння, зловживання владою, порушення прав людини та ін.

Модераторами зустрічі виступили Олена Шостко та Оксана Нестеренко (“Всеукраїнська ліга правників проти корупції”). В обговоренні взяли участь більше 20 фахівців, серед яких — адвокати, громадські активісти, експерти в сфері кримінального та кримінально-процесуального права, фахівці в сфері запобігання корупції, а також науковці.

Учасники заходу обговорили питання щодо небезпек, які чекають на викривачів, зокрема, звинувачення викривача у свідомо неправдивому повідомленні про вчинення злочину чи неправдивих показаннях, притягнення до кримінальної відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом. Експерти висловили рекомендації щодо впровадження законодавчих гарантій захисту викривачів від кримінальних переслідувань та можливі механізми захисту їх прав: зокрема, створення механізму досудового захисту викривачів, ролі Національного агенства з питань запобігання корупції та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у цьому механізмі.

Окрему увагу було приділено питанню щодо необхідності створення національного фонду захисту викривачів та єдиного реєстру справ викривачів.

Після теоретичної частини учасники експертного обговорення познайомились із двома конкретними справами, про які розповів присутнім адвокат А. Тарасенко. Учасники заходу під час прямої трансляції мали змогу задати питання Олександру Ружанському, який став жертвою переслідувань після оприлюднення ним інформації стосовно придбання елітної нерухомості в Києві головним військовим прокурором сил АТО К.Куликом.

А. Тарасенко ознайомив присутніх також із справою одеського волонтера-програміста Івана Яні, який працював з відкритими державними даними і пізніше був звинувачений у зламі сайту Міністерства юстиції.

Ці два кейси засвідчили величезні проблеми незахищеності громадян, які повідомляють про суспільно небезпечні діяння чи інформацію, яка становить суспільний інтерес і актуальності законопроекту, який обговорювали експерти на круглому столі.

Коаліція Intitiative 11 продовжує роботу над створенням дієвих законодавчих гарантій для захисту викривачів в Україні.  

Всеукраїнська Ліга правників проти корупції та Інститут Медіа Права запросили представників організації Blue Print for Free Speech, яка є партнером по коаліції Intitiative 11, обговорити з українськими експертами в сфері захисту викривачів підготовлений законопроект, а також поділитися кращими світовими практиками в цій сфері. 

Зокрема, 16 березня в офісі Реанімаційного Пакету Реформ виконавчий директор Blue Print for Free Speech С'юлетт Дрейфус і науковий керівник Саймон Вольф висловили свої пропозиції щодо деяких законодавчих гарантій, які повинні існувати для дієвого захисту викривачів в Україні. 

Зокрема, С'юлетт Дрейфус підкреслила, що вкрай необхідним є те, щоб викривачі приймали самостійні рішення, які канали для розкриття інформації використовувати. Вона вважає, що це стане стимулом для органів державної влади та приватних корпорацій створювати надійні внутрішні канали розкриття інформації з метою запобігання винесенню “брудного сміття” за межі організації. 

С'юлетт Дрейфус зауважила, що створення досудового механізму захисту викривачів зможе забезпечити реальний оперативний захист викривачів від переслідування на робочому місці. 

У свою чергу Саймон Вольф наголосив на необхідності встановлення обов'язкової фінансової винагороди за викриття задля заохочення пересічних громадян до викривання. 

Представники організації Blue Print for Free Speech звернули увагу, що закон повинен бути чітким, зрозумілим і містити весь спектр можливих гарантій для захисту викривачів, а також не повторювати помилки законів інших країн, що були ухваленні раніше. Наприклад, важливо, щоб закон захищав не лише осіб, які пов'язані із викривачами службовими обов'язками, а й інших осіб, які робили викриття чи допомогли при викритті інформації.

У зустрічі взяли участь експерти Реанімаційного Пакету Реформ та представники організацій, які входять до Intitiative 11.

Київ, 26 листопада 2015 р.

Проти кандидатів на посаду членів Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), які не задовольняють владу своєю принциповістю та незалежністю, вже почалась брудна гра. З огляду на це ми не можемо і не будемо мовчати, а вважаємо за важливе висловити свою позицію і довести її до усього українського суспільства. Ми, що нижче підписалися, висловлюємо свою довіру та хочемо підтримати в конкурентній боротьбі за посаду членів НАЗК своїх соратників та партнерів по антикорупційному спротиву – Федіра Веніславського, Романа Маселка та Віктора Чумака.

Добігає кінця конкурс з обрання п’ятьох членів новоствореного Агентства. Від професійності та морального духу цих людей залежить поява нового відкритого реєстру декларацій чиновників та започаткування системної роботи з перевірки відповідності офіційних статків держслужбовців їхньому способу життя. Уже після 1 квітня 2016 року чиновників, які збрехали у своїх деклараціях, можна буде притягувати до кримінальної відповідальності, що передбачає 2 роки позбавлення волі.

Суспільний запит на чесне, професійне, неупереджене та аполітичне керівництво Агентства з питань запобігання корупції, як і його відповідальність перед громадянами, надзвичайно великі.

Ми закликаємо громадськість і ЗМІ приділити максимальну увагу процесу відбору керівництва НАЗК, а членів конкурсної комісії – керуватися критеріями професійності та практичного досвіду кандидатів, досягнутих результатів їхньої попередньої діяльності та моральних цінностей, що ними сповідуються.

Ми переконані, що до керівництва НАЗК не повинні прийти маловідомі у громадському секторі особи, без досвіду та реальних досягнень у боротьбі з корупцією, які не мають мужності кинути виклик корумпованій системі. НАЗК не повинне перетворитися на чергову недієздатну інституцію, яких і так вистачає в нашій державі.

Федір Веніславський, Роман Маселко та Віктор Чумак мають реальні та публічні результати у сфері боротьби з корупцією, а також волю змінювати існуючу систему, і, ми упевнені, не будуть пристосовуватися до неї.

Ми висловлюємо свою підтримку цим кандидатам і віримо, що вони можуть створити ядро для появи професійного та дієвого антикорупційного Агентства.

Ми закликаємо членів конкурсної комісії з відбору керівництва НАЗК зробити свій вибір з огляду на проголошені вище критерії, неупереджено та самостійно. 

Підтримку висловили*:

ГО «Центр протидії корупції»

ГО «Автомайдан»

ГО «Центр ЮЕЙ»

ГО «Інститут Медіа Права»

ГО «Центр локального самоврядування»

ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції»

ГО «Центр політико-правових реформ»

Руслан Рябошапка (незалежний експерт, член антикорупційної групи РПР)

Михайло Серебряков (незалежний експерт, член антикорупційної групи РПР)

*З етичних міркувань цю Заяву не підписали громадські об'єднання, чиї представники входять до Конкурсної комісії