On April 22, 2016 NGO "Ukrainian League of Lawyers for Corruption Combating" together with "Initiative 11" coalition held an expert discussion on introducing draft law to protect whistleblowers from prosecution being retaliation for their reporting acts of corruption, abuse of power, human rights violations and others.

Olena Shostko and Oksana Nesterenko ("Ukrainian League of Lawyers for Corruption Combating") were moderators of the meeting. More than 20 experts took part in the discussion, among them there were lawyers, civic activists, experts in the field of criminal law and criminal procedural law, experts in the field of preventing corruption, as well as a number of scientists.

The participants of the meeting discussed the issues concerning some dangers threatening the whistleblowers. Specifically they regarded charging the whistleblowers with deliberately giving false information of the offense or with false testimony and calling them to criminal liability for disclosure of classified information.

The experts gave recommendations on the implementation of law guarantees to protect the whistleblowers from criminal persecution and possible mechanisms for their rights protection. Namely it was about creating mechanism of whistleblowers pre-trial protection and the role in this mechanism played by the National Agency for Preventing Corruption and by the Ukrainian Parliament Commissioner for Human Rights (the Ombudsman).

Special attention was paid to the need of creating a national defense fund of whistleblower protection and the united register of whistleblower cases.

After the theoretical part, the two specific cases were presented to the participants of the expert discussion; it was Attorney-at-law Anatoliy Tarasenko who spoke about them. The participants had the opportunity to ask questions through live broadcast to Alexander Ruzhansky, who became a victim of persecution after he had published information on the elite real estate in Kyiv purchased by Kostiantyn Kulyk, the Head of the Military Prosecutor's Office of ATO (Anti-Terrorist Operation). Anatoliy Tarasenko also told the participants about the case of a volunteer programmer Ivan Yani from Odessa, who worked with open government data and who was later accused of breaking the Ministry of Justice site.

These two cases showed a huge problem of vulnerability of the citizens who report socially dangerous acts or transfer information of public interest and therefore they proved the urgency of the draft law having been discussed by the experts during the roundtable.

До Вашої уваги основні положення статті Пауло Сотеро (Paulo Sotero), директора інститута Бразилії  міжнародного наукового центра імені Вудро Вільсона, Вашингтон, округ Колумбія, США. 

Нещодавно в Бразилії відбувся, мабуть, найбільший у світі мітинг проти корупції, за демократію та верховенство права. За даними поліції у неділю, 13 березня 2016 року, 3.4 мільйона бразильців вийшли на вулиці у 262 містах на знак протесту проти корупційних дій менеджерів державної нафтової компанії «Petrobrus» і топ політиків із правлячої партії. Демонстрації були напрочуд мирними й вийшли далеко за межі своєї мети – заклику до імпічменту президента країни Ділми Русефф. На мітингах люди висловили величезну підтримку діям федерального судді Серджіо Фернандо Моро, який проводить розслідування щодо «Petrobrus».

Вулиці знову “спалахнули” увечері 16 березня після того, як суддя Моро передав ЗМІ записи телефонної розмови між нинішнім президентом Бразилії та її попередником Луїсом Інасіу Лула да Сілва. Записи доводять, що Русефф запропонувала своєму попереднику міністерську посаду, рятуючи його від арешту за корупційний скандал із Petrobras. Варто зазначити, що відповідно до законодавства Бразилії, виборні посадови особи і міністри користуються певними юридичними привілеями і можуть бути притягнені до відповідальності лише Верховним судом. Найбільше протестувальників обурив уривок розмови, в якому Ділма Русефф говорить Лулі да Сілва, що вона, "у разі необхідності", негайно надішле йому документи про призначення. Опозиція інтерпретувала це як намір надати документи швидко, аби уникнути затримання.

Cлід зазначити, що пізніше, 18 березня, в Сан-Паулу та інших великих містах Бразилії зібралися близько 300000 людей, щоб висловити свою підтримку президенту Ділмі Руссефф.

Однак згідно опитуванню громадської думки, яке було проведено виданням «Data Folha», 66% мешканців підтримують імпічмент президента, і ці дані продовжують зростати. Відповідно до очікувань імпічмент має відбутися до відкриття Олімпійських ігор в Ріо-де- Жанейро в серпні цього року.

Ці події стали кульмінаційними в історії країни: вони викликали справжній переполох у тому суспільстві, де до недавнього часу люди із «високих кіл» були майже безкарними. Корупція розглядалася як частина генетичного коду відсталого суспільства, побудованого на соціальній нерівності і пригнобленні, яке знаходилось під контролем крихітної еліти. Зазвичай, корупціонери були притягнуті до відповідальності тільки за кричущі випадки порушення законодавства, але після тривалих судових процесів дієвих результатів все одно не було досягнуто.

Масові вуличні протести, що відбулися 13 березня, довели, що нетерпимість бразильців щодо корупції різко зросла. Станом на кінець лютого 2016 року 84 відомих політиків, бізнесменів та інших високопоставлених урядовців були засуджені в федеральних судах за справи, пов’язані з хабарами, розкраданням державних коштів, змовами та відмиванням грошей. До речі, більшість з цих грошей фігурували у контрактах між державним нафтовим гігантом «Petrobrus» та його постачальниками.

Активізація діяльності правоохоронних органів проводиться під керівництвом нового покоління федеральних суддів, прокурорів і співробітників поліції, які вже зростали в умовах політичної свободи і демократії, яка була відновлена в Бразилії в 1985 році після двох десятиліть військового правління. Для нових кадрів створена ідеальна система: більш освічений працівник – більш висока заробітна плата. Багато професіоналів нового покоління отримали класичну юридичну освіту за кордоном.

В ході інституційних реформ, які були розпочаті в 2004 році, було створено інститути зовнішнього контролю за судовою гілкою влади. Метью Тейлор, професор політології Американського університета, на конференції, що відбулася в Міжнародному науковому центрі імені Вудро Вільсона у Вашингтоні (США) у травні 2015 року, зазначив: «Три десятиліття демократичного правління в Бразилії здійснили вагомий інституційний прогрес у встановленні загального і ефективного правового регулювання у найбільшій країні Південної Америки. Офіційні інститути судової системи були значно поліпшені через ряд реформ у правовій структурі, зміни процесуальних норм, а також через кадрове забезпечення та управління. За рахунок підвищення ефективності діяльності судів кількість звернень громадян значно збільшилась. Незважаючи на те, що багато важливих проблем все ще не вирішено, судова система скоротила розрив між вимогами справедливості і реальним забезпеченням прав, здійснюючи свій внесок у поліпшення соціальної справедливості і поглиблення демократії в країні».

Судові розслідування, пов’язані з корумпованими політиками нафтової компанії почалися ще 10 років тому. Але активні дії щодо злочинців набули обертів лише нині після суттєвої громадської підтримки цього процесу. Як зазначає видання «Ideia Inteligencia», за даними опитувань громадської думки, 9 з 10 бразильців підтримують проведення цих антикорупційних розслідувань, незважаючи на негативний вплив на економіку країни.

Усі ці факти свідчать, що у Бразилії змінилося ставлення до корупції. Звичайно ж, занадто рано казати про культурні зміни, але пасивність громадян, яку можна було простежити раніше, нині у минулому. Усе суспільство поступово діє у напрямку підтримки верховенства права та побудови дійсно демократичного суспільства.

Першоджерело читайте тут

Завдяки експертному обговоренню на тему гарантій захисту викривачів в Україні, що відбулося 20 жовтня 2015 р., учасники погодили концепцію відповідного законопроекту.

Насамперед, експерти громадських організацій та аналітичних центрів, які є співзасновниками ІНІЦІАТИВИ 11, обговорили та погодили ключові положення пропонованого законопроекту. Крім того, у обговоренні взяли участь експерти з різних сфер, в тому числі представників приватного бізнесу, та надали власні пропозиції щодо механізмів захисту викривачів. Зокрема, до дискусії долучились юрист компанії Luxoft Ukraine Оксана БУЛБА, від ЮФ Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери – Тарас КИСЛИЙ, експерт Blueprint for Free Speech Сьюлетт ДРЕЙФУС (із Австралії), народний депутат України Руслан СИДОРОВИЧ, помічниця депутата Віктора Чумака, представник Ради Європи Максим КЛЮЧАР, медіаюрист Інституту масової інформації Роман ГОЛОВЕНКО, експерт НДІ інформатики і права НАПрН України Ганна КРАСНОСТУП, виконавчий директор Центру Протидії Корупції Дарія КАЛЕНЮК, а також експерти Transparency International Україна, активісти Руху ЧЕСНО та Центру ЮЕЙ, юристи Інституту Медіа Права.

Так, учасники погодили такі ключові положення пропонованого законопроекту:

1. доцільність широкої сфери дії закону про захист викривачів, який охоплював би як публічну, так і приватну сфери, тобто:

а) з поширенням захисту не лише на посадових і службових осіб органів державної влади, але й на працівників, підрядників тощо приватних компаній, загалом будь-яких осіб, які мають намір розкрити, розкрили чи здійснили спробу розкрити відповідну інформацію;

б) з охопленням викриття інформації не лише про такі суспільно небезпечні діяння, як корупція, але й про інформацію про шкоду / загрозу суспільному інтересу: загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; або свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні наслідки чи ймовірне харчове отруєння тощо;

2. надання можливості для викривачів обирати альтернативні канали для викриття інформації, які були б найбільш ефективними і безпечними для викривача: внутрішні, регуляторні або зовнішні, навіть якщо йдеться про викриття інформації з обмеженим доступом:

а) внутрішні канали — це викриття інформації спеціально уповноваженій особі чи керівнику структурного підрозділу з нагляду за дотриманням прав та захисту викривачів (внутрішньої безпеки) в установі, на підприємстві, в організації незалежно від форми власності;

б) регуляторні канали — це викриття інформації до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, правоохоронних та контрольно-наглядових органів України, їх посадових та службових осіб;

в) зовнішні канали — це розголошення інформації до будь-якої фізичної чи юридичної особи: безпосередньо до засобів масової інформації, журналістів, громадських організацій, депутатів місцевих рад або Верховної Ради України, парламентських комітетів або комісій, професійних спілок тощо;

3. при створенні внутрішніх каналів в установі, на підприємстві, в організації слід чітко перебачити, що уповноважена особа з нагляду за дотриманням прав та захисту викривачів є незалежною від керівника;

4. зобов’язати протягом року з дати набрання чинності цим законом всі державні органи та органи місцевого самоврядування, їх підприємства, установи, організації, а також компанії, що зареєстровані на Українській фондовій біржі, банківські установи, суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку, є природними монополіями або наділені спеціальними чи виключними правами, визначити спеціально уповноважену особу або структурний підрозділ з нагляду за дотриманням прав та захисту викривачів (внутрішні канали розкриття інформації), а також забезпечувати умови для викриття своїми працівниками;

5. додати до зазначеного переліку суб'єктів господарювання, які беруть участь у процедурі закупівлі згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель»;

6. дійшли висновку про недоцільність делегування правоохоронних функцій громадським організаціям, зокрема у сфері викриття корупційних правопорушень;

7. в цілях захисту викривачів найбільш оптимальним вважається призначення окремого Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини саме з питань захисту викривачів – замість створення нових державних органів – який діятиме від імені Уповноваженого із усіма правами, наданими чинним законодавством, в тому числі щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення;

8. взяли до уваги, що майбутнє Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, також матиме функцію заохочення та захисту осіб, які повідомляють про корупцію у порядку, передбаченим Кабміном;

9. дійшли висновку, що НАЗК має чіткий антикорупційний фокус повноважень – є відповідальним за створення надійних каналів повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, співпрацю з особами, які повідомляють про такі факти (викривачі). Тому навряд чи ця інституція зможе охопити інші аспекти справ викривачів, такі як захист від порушення трудових прав викривачів (незаконне звільнення, переведення на інше місце роботи без їх згоди, пониження заробітної плати, створення несприятливих умов на робочому місці тощо), надання безоплатної правової допомоги викривачам або ж проведення навчання посадових та службових осіб в органах державної влади та місцевого самоврядування з питань співпраці із викривачами тощо;

10. а також дійшли висновку про доцільність створення Національного фонду захисту викривачів з метою забезпечення ефективного розподілу коштів для надання безоплатної правової допомоги викривачам, а також грошової компенсації особам, які втратили роботу внаслідок розкриття інформації.

Учасники також запропонували долучити до обговорення проекту представників EBA, Американської торгівельної палати, інших асоціацій. Представник Ради Європи висловив готовність допомогти у просуванні обговорюваного законопроекту.