26 грудня 2024 року Національним агентством кваліфікацій було внесено до Реєстру професійні стандарти «Суддя» та «Прокурор», які  набрали чинності з цієї дати.
Асоціація правників України (АПУ) була зареєстрована як розробник цих стандартів. До робочої групи яка працювала більше року над підготовкою стандарту «Суддя», ввійшла Голова ради ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції» Олена Шостко.
Цей важливий крок у напрямку удосконалення правничої професії відбувся на виконання вимог законодавства.
Більш детально ознайомитись із професійними стандартом «Суддя» можна на сайті Національного агентства кваліфікації.

30-31 березня 2023 р. у тренінговому семінарі, організованому UNODC та OECD у м. Ташкент (Республіка Узбекистан) щодо застосування ефективних стратегії співпраці громадянського суспільства і державних антикорупційних структур для підтримки імплементації Конвенції ООН проти корупції, зокрема підготовки Матриці переслідування корупційних правопорушень високого рівня відповідно до 5-го раунду Стамбульського плану дій OECD/ACN (IAP), Україну преставляла Ольга Подільчак, член ради ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції». 

Під час тренінгового семінару обговорювалися критерії відбору даних Матриці, успішні ініціативи організацій громадянського суспільства, спрямовані на моніторинг корупції на високому рівні через використання відкритих даних; методологія 5-го раунду моніторингу Стамбульського плану дій з протидії корупції: цілі, принципи, нововведення та інструменти моніторингу, а також оцінка антикорупційної політики, наявності конфлікту інтересів та ефективність декларації активів, питання незалежності судової влади та органів прокуратури. 

На тренінгу опрацьовувалися критерії визначення ефективності переслідування корупційних правопорушень та роботи спеціалізованих органів з протидії корупції, прозорості здійснення державних закупівель та ведення бізнесу, особлива увага приділялася захисту прав викривачів. 

Протягом зустрічі учасники ділилися успішним досвідом роботи організацій громадянського суспільства з просування заходів протидії корупції високого рівня та здійснення моніторингу Стамбульського плану дій з протидії корупції, а також подальшої імплементації Конвенції ООН проти корупції у національні законодавства країн.

Президент США Джо Байден проголосив, що боротьба з глобальною корупцією буде в центрі його зовнішньої політики. У червні 2021 р. він підписав Меморандум про визнання боротьби з корупцією одним із основних інтересів національної безпеки США.

За словами провідного юриста-викривача Стівена Кона, партнера-засновника юридичної фірми Kohn, Kohn & Colapinto і голови правління Національного центру викривачів, посилення американських програм викривачів має стати ключовим компонентом у протидії корупції.

У новій статті для National Law Review Стівен М. Кон підкреслює той факт, що за останнє десятиліття тисячі громадян, які не є громадянами США, повідомляли про різні зловживання, починаючи від порушень Закону США «Про корупцію за кордоном» (FCPA) і закінчуючи Законом США «Про запобігання забрудненню на суднах» (APPS). Стівен Кон зазначає, що урядовці, представники правоохоронних органів разом із численними академічними експертами та юридичним комітетом Сенату, високо оцінюють роль викривачів у боротьбі з корупцією.

Вагомим є внесок викривачів у викриття транснаціональної корупції. Наприклад, починаючи з 2011 року 4538 громадян із 129 країн подали відповідні заяви до різних державних органів США згідно Закону Додда-Френка та Закону про корупцію за кордоном. Викривачі відіграють ключову роль у виявленні незаконної іноземної банківської діяльності та відмивання брудних грошей. Зокрема, скандал довкола відмивання грошей у найбільшому комерційному банку Данії (Danske Bank) через естонську філію Danske клієнтами-нерезидентами переважно з Росії і країн колишнього Радянського Союзу на суму 240 мільярдів доларів, був спричинений через повідомлення викривача - банкіра.

До того ж, опитування свідчать, що переважна більшість американців у всіх сегментах населення здебільшого підтримують викривачів.

На думку Стівена Кона, посилений захист викривачів має стати значущим компонентом програми Президента США Джо Байдена із боротьби з корупцією.

Він пропонує дев’ять детальних рекомендацій щодо цього.

Вони такі:

1. Виконувати рекомендації ОЕСР щодо боротьби з міжнародним хабарництвом;

2. Внести зміни до Закону про боротьбу з відмиванням коштів, для узгодження із Законом Додда-Френка;

3. Підтримати зусилля щодо розширення ролі Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами у боротьбі з міжнародною корупцією;

4. Запровадити заходи захисту інформаторів у справах, пов’язаних з незаконною торгівлею та незаконною вирубкою деревини;

5. Належне фінансування та адміністративна підтримка програми IRS (Служби внутрішніх доходів) для інформаторів;

6. Перегляд чинних законів США про викривачів/антикорупційних законів, щоб максимізувати їхній потенціал для боротьби з міжнародною корупцією;

7. Виконувати рекомендацію ОЕСР щодо посилення захисту викривачів шляхом збільшення міжнародних тренінгів та освітніх програм для викривачів;

8. Створити Міжнародний офіс викривачів (“IWO”);

9. Виконувати рекомендації, які Сенат США одноголосно підтримав щодо просування Національного дня визнання викривачів.

Оригінал статті читайте тут: https://www.natlawreview.com/article/whistleblower-protections-key-to-su...

08.11.2021р

27 жовтня 2020 р. Конституційний Суд України  ухвалив Рішення, яким визнав неконституційними низку антикорупційних положень українського законодавства, зокрема, кримінальну відповідальність щодо електронного декларування (ст. 366-1 Кримінального кодексу України), унеможливив публічний доступ до електронних декларацій чиновників, скасував основні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (повноваження щодо перевірки декларацій та моніторингу способу життя суб’єктів декларування, здійснення моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, складання протоколів про адміністративні порушення, пов’язані з корупцією).

У цьому зв’язку хочемо підкреслити наступне. Корупційні правопорушення є одним із основних джерел неправомірного збагачення. Вони є тими таємними угодами, які дуже складно виявити, однак їх результат, зазвичай, є очевидним – збагачення. Для виявлення фактів незаконного збагачення наділених владою осіб, невідповідності їх статків, витрат офіційно отриманим доходам, створюється відкритий реєстр електронних декларацій . Система декларування для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування спрямована саме на зміцнення тих цінностей, що ґрунтуються на заохоченні етичної поведінки і доброчесності. Електронні декларації можуть також слугувати захистом для посадовців від необґрунтованих звинувачень.

Отже, усуваючи кримінальну відповідальність за декларування завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації, а також закриваючи доступ до Єдиного реєстру електронних декларацій, скасовуючи важливі повноваження НАЗК, Конституційний Суд України сприяє подальшому безкарному поширенню корупційних практик, які порушують основні конституційні засади щодо дотримання прав і свобод громадян, дискредитують політичні, економічні реформи, призводять до ще більшої недовіри громадян до владних інституцій.

Зауважимо, що підзвітність всіх державних органів – засадничий принцип існування будь-якої демократичної держави, а електронне декларування є однією з важливих перепон на шляху поширення корупції. Саме цей підхід мав би захищати Конституційний Суд України, діючи як в інтересах усього суспільства та безпеки держави, так і в інтересах кожного громадянина.

Замість цього без належного обґрунтування було ухвалене рішення, яке одразу викликало бурхливі дискусії в юридичній спільноті. Хоча обговорення рішення КСУ ще триває, однак вже зараз маємо його негативні наслідки на антикорупційні процеси в Україні. Це рішення суттєво підриває довіру європейських партнерів щодо спроможності нашої держави поставити інституційні бар’єри на шляху поширення корупційних практик. Більш того, це рішення може бути деструктивним і для вирішення інших важливих питань державного і правового характеру.

Слід відзначити, що й інші рішення Конституційного Суду України вже приводили раніше до шкідливих наслідків. Зокрема, рішення про розширення повноважень Президента України В.Ф Януковича у 2010 році призвело до узурпації влади, а рішення про розпуск Верховної Ради у 2019 році мало наслідком монополізацію влади однією партією з подальшим припиненням багатьох важливих для суспільства і держави реформ.