30-31 березня 2023 р. у тренінговому семінарі, організованому UNODC та OECD у м. Ташкент (Республіка Узбекистан) щодо застосування ефективних стратегії співпраці громадянського суспільства і державних антикорупційних структур для підтримки імплементації Конвенції ООН проти корупції, зокрема підготовки Матриці переслідування корупційних правопорушень високого рівня відповідно до 5-го раунду Стамбульського плану дій OECD/ACN (IAP), Україну преставляла Ольга Подільчак, член ради ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції». 

Під час тренінгового семінару обговорювалися критерії відбору даних Матриці, успішні ініціативи організацій громадянського суспільства, спрямовані на моніторинг корупції на високому рівні через використання відкритих даних; методологія 5-го раунду моніторингу Стамбульського плану дій з протидії корупції: цілі, принципи, нововведення та інструменти моніторингу, а також оцінка антикорупційної політики, наявності конфлікту інтересів та ефективність декларації активів, питання незалежності судової влади та органів прокуратури. 

На тренінгу опрацьовувалися критерії визначення ефективності переслідування корупційних правопорушень та роботи спеціалізованих органів з протидії корупції, прозорості здійснення державних закупівель та ведення бізнесу, особлива увага приділялася захисту прав викривачів. 

Протягом зустрічі учасники ділилися успішним досвідом роботи організацій громадянського суспільства з просування заходів протидії корупції високого рівня та здійснення моніторингу Стамбульського плану дій з протидії корупції, а також подальшої імплементації Конвенції ООН проти корупції у національні законодавства країн.

Президент США Джо Байден проголосив, що боротьба з глобальною корупцією буде в центрі його зовнішньої політики. У червні 2021 р. він підписав Меморандум про визнання боротьби з корупцією одним із основних інтересів національної безпеки США.

За словами провідного юриста-викривача Стівена Кона, партнера-засновника юридичної фірми Kohn, Kohn & Colapinto і голови правління Національного центру викривачів, посилення американських програм викривачів має стати ключовим компонентом у протидії корупції.

У новій статті для National Law Review Стівен М. Кон підкреслює той факт, що за останнє десятиліття тисячі громадян, які не є громадянами США, повідомляли про різні зловживання, починаючи від порушень Закону США «Про корупцію за кордоном» (FCPA) і закінчуючи Законом США «Про запобігання забрудненню на суднах» (APPS). Стівен Кон зазначає, що урядовці, представники правоохоронних органів разом із численними академічними експертами та юридичним комітетом Сенату, високо оцінюють роль викривачів у боротьбі з корупцією.

Вагомим є внесок викривачів у викриття транснаціональної корупції. Наприклад, починаючи з 2011 року 4538 громадян із 129 країн подали відповідні заяви до різних державних органів США згідно Закону Додда-Френка та Закону про корупцію за кордоном. Викривачі відіграють ключову роль у виявленні незаконної іноземної банківської діяльності та відмивання брудних грошей. Зокрема, скандал довкола відмивання грошей у найбільшому комерційному банку Данії (Danske Bank) через естонську філію Danske клієнтами-нерезидентами переважно з Росії і країн колишнього Радянського Союзу на суму 240 мільярдів доларів, був спричинений через повідомлення викривача - банкіра.

До того ж, опитування свідчать, що переважна більшість американців у всіх сегментах населення здебільшого підтримують викривачів.

На думку Стівена Кона, посилений захист викривачів має стати значущим компонентом програми Президента США Джо Байдена із боротьби з корупцією.

Він пропонує дев’ять детальних рекомендацій щодо цього.

Вони такі:

1. Виконувати рекомендації ОЕСР щодо боротьби з міжнародним хабарництвом;

2. Внести зміни до Закону про боротьбу з відмиванням коштів, для узгодження із Законом Додда-Френка;

3. Підтримати зусилля щодо розширення ролі Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами у боротьбі з міжнародною корупцією;

4. Запровадити заходи захисту інформаторів у справах, пов’язаних з незаконною торгівлею та незаконною вирубкою деревини;

5. Належне фінансування та адміністративна підтримка програми IRS (Служби внутрішніх доходів) для інформаторів;

6. Перегляд чинних законів США про викривачів/антикорупційних законів, щоб максимізувати їхній потенціал для боротьби з міжнародною корупцією;

7. Виконувати рекомендацію ОЕСР щодо посилення захисту викривачів шляхом збільшення міжнародних тренінгів та освітніх програм для викривачів;

8. Створити Міжнародний офіс викривачів (“IWO”);

9. Виконувати рекомендації, які Сенат США одноголосно підтримав щодо просування Національного дня визнання викривачів.

Оригінал статті читайте тут: https://www.natlawreview.com/article/whistleblower-protections-key-to-su...

08.11.2021р

27 жовтня 2020 р. Конституційний Суд України  ухвалив Рішення, яким визнав неконституційними низку антикорупційних положень українського законодавства, зокрема, кримінальну відповідальність щодо електронного декларування (ст. 366-1 Кримінального кодексу України), унеможливив публічний доступ до електронних декларацій чиновників, скасував основні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (повноваження щодо перевірки декларацій та моніторингу способу життя суб’єктів декларування, здійснення моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, складання протоколів про адміністративні порушення, пов’язані з корупцією).

У цьому зв’язку хочемо підкреслити наступне. Корупційні правопорушення є одним із основних джерел неправомірного збагачення. Вони є тими таємними угодами, які дуже складно виявити, однак їх результат, зазвичай, є очевидним – збагачення. Для виявлення фактів незаконного збагачення наділених владою осіб, невідповідності їх статків, витрат офіційно отриманим доходам, створюється відкритий реєстр електронних декларацій . Система декларування для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування спрямована саме на зміцнення тих цінностей, що ґрунтуються на заохоченні етичної поведінки і доброчесності. Електронні декларації можуть також слугувати захистом для посадовців від необґрунтованих звинувачень.

Отже, усуваючи кримінальну відповідальність за декларування завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації, а також закриваючи доступ до Єдиного реєстру електронних декларацій, скасовуючи важливі повноваження НАЗК, Конституційний Суд України сприяє подальшому безкарному поширенню корупційних практик, які порушують основні конституційні засади щодо дотримання прав і свобод громадян, дискредитують політичні, економічні реформи, призводять до ще більшої недовіри громадян до владних інституцій.

Зауважимо, що підзвітність всіх державних органів – засадничий принцип існування будь-якої демократичної держави, а електронне декларування є однією з важливих перепон на шляху поширення корупції. Саме цей підхід мав би захищати Конституційний Суд України, діючи як в інтересах усього суспільства та безпеки держави, так і в інтересах кожного громадянина.

Замість цього без належного обґрунтування було ухвалене рішення, яке одразу викликало бурхливі дискусії в юридичній спільноті. Хоча обговорення рішення КСУ ще триває, однак вже зараз маємо його негативні наслідки на антикорупційні процеси в Україні. Це рішення суттєво підриває довіру європейських партнерів щодо спроможності нашої держави поставити інституційні бар’єри на шляху поширення корупційних практик. Більш того, це рішення може бути деструктивним і для вирішення інших важливих питань державного і правового характеру.

Слід відзначити, що й інші рішення Конституційного Суду України вже приводили раніше до шкідливих наслідків. Зокрема, рішення про розширення повноважень Президента України В.Ф Януковича у 2010 році призвело до узурпації влади, а рішення про розпуск Верховної Ради у 2019 році мало наслідком монополізацію влади однією партією з подальшим припиненням багатьох важливих для суспільства і держави реформ.

З моменту свого створення у 2014 році ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції» у процесі статутної діяльності дійшла висновку, що значна частина адміністративних послуг в Україні надається споживачам через посередницькі комерційні фірми, які існують і діють тільки завдяки своїм тісним корупційним зв’язкам зі службовими і посадовими особами Державної міграційної служби України. Через фірми-посередники (турагенства, консалтингові, юридичні фірми) швидко, але за додаткову плату, можна "вирішити" проблеми, пов'язані з запрошенням іноземців в Україну, отриманням закордонного паспорта або посвідки на проживання для іноземців, одержанням громадянства України, тощо.

Починаючи із 2015 року громадська організація публікує серію матеріалів щодо фірм-посередників та їх можливих корупційних зв’язків із представниками міграційної служби в Харківській області. За інформацією, наданою нашою громадською організацією, відбулося порушення трьох кримінальних проваджень щодо фірм-посередників та посадових осіб ДМС України, які пізніше були закриті.

ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції» також активно повідомляла правоохоронні органи України, Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, Адміністрацію Президента України про нагальні проблеми у цій сфері. Втім, більшість державних органів пересилало заяви до ДМС України. А відповіді керівників ДМС мали характер «відписок».

Правоохоронні органи Харківської області так і не спромоглися відповісти на головне питання: чи можна прискорено одержувати закордонні паспорти через фірми-посередники без корупційних зв’язків із посадовими і службовими особами міграційної служби? Подальші порушені кримінальні справи проти заступниці Голови ДМС України Д. Пімахової (https:// https://www.slovoidilo.ua/2018/02/21/novyna/polityka/staly-vidomi-detali...), викриття організованої групи в Києві (https://espreso.tv/news/2018/02/08/nacpoliciya_vykryla_visim_posadovciv_dms_yaki_torguvaly_biometrychnymy_pasportamy) надали очевидну відповідь на це питання. Однак кримінальні провадження, порушені як за заявами нашої громадської організації, так і окремих небайдужих харків’ян, які стикались з очевидними корупційними схемами, були закриті.

Замість того, щоб критично розібратись у фактах, які були оприлюднені громадською організацією і провести справжні ефективні перетворення у підвідомчій службі, 16 січня 2016  начальник ГУ ДМС в Харківській області В.В. Гузь звернувся до суду із позовом до ГО "Всеукраїнська ліга правників проти корупції" та голови організації Олени Шостко про захист честі, гідності та ділової репутації.

15 березня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова (суддя Семіряд І.В.)  частково задовольнив позовні вимоги керівника міграційної служби  Харківської області. Інформацію, що містилась у відкритому листі до голови партії “Солідарність” - “Блок Петра Порошенка” В. Кличка, у статті «Закордонні паспорти: хто править бал?» визнано такою, що не відповідає дійсності та завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації начальника ГУ ДМС в Харківській області В.В. Гузя. Своїм рішенням суд зобов’язав опублікувати резолютивну частину рішення на сайті організації; стягнути з громадської організації на користь позивача моральну шкоду і частково відшкодувати судові витратити. 

Адвокатом Дмитром Бойко, який представляв інтереси відповідачів, було подано апеляційну скаргу.

9 серпня 2018 р. Апеляційний суд Харківської області у складі головуючого судді І.С. Сащенко, суддів І.П. Коваленко, А.І. Овсяннікової задовольнив апеляційну скаргу ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції» у повному обсязі.

У вересні 2018 р. В.В. Гузь подав касаційну скаргу до Верховного Суду, Слід зазначити, що у жовтні 2018 р. позивач пішов на підвищення: був призначений начальником новоутвореного органу - Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області.

22 липня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії першої Судової палати касаційного цивільного суду у складі головуючого – Синельникова Є.В, суддів: Білоконь О.В., Осіяна О.М. (суддя – доповідач), Сакари Н.Ю., Шиповича В.В. постановив залишити без задоволення касаційну скаргу В.В. Гузя. Отже, постанова Апеляційного суду Харківської області була залишена без змін.

Верховний Суд зазначив, що «Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, апеляційний суд, врахувавши практику Європейського суду з прав людини, правильно встановивши обставини справи, дослідивши докази у справі в їх сукупності й надавши їм належну оцінку, визначив, що позивач не довів, що інформація, розміщена на сайті ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції», поширена відповідачем, була спрямована на приниження його честі, гідності та ділової репутації. Задовольнивши частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції здійснив втручання у право ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції» на свободу вираження поглядів у спосіб, що не є необхідним у демократичному суспільстві, а отже, допустив порушення статті 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Вказана інформація стосується ситуації щодо оформлення закордонних паспортів, яку відповідач поширив з метою привернути увагу громадськості до цієї ситуації, виразивши суб'єктивні оціночні судження, свій особистий погляд на події та власну критичну оцінку діяльності позивача, який очолює ГУ ДМСУ в Харківській області та є публічною особою».

У мотивувальній частині Верховний Суд наголосив, що «…з огляду на необхідність громадського контролю за діяльністю державних органів та посадових осіб інформація, яка розповсюджується щодо державних посадовців, публічних осіб є суспільно важливою інформацією, а обмеження щодо розповсюдження цієї інформації та межі критики та оцінки поведінки є більш ширшими, ніж межі критики та оцінки поведінки пересічного громадянина. Публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу».

ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції» вважає, що попри критику судової системи, захистити свої права через апелювання до третьої гілки влади цілком можливо. Ми вдячні суддям апеляційного і Верховного Суду за неупереджений і справедливий розгляд справи.

Людмила Панкратова, виконавча директорка ГО «Інститут розвитку регіональної преси», який надав  допомогу по цій справі у рамках проектів юридичної підтримки журналістів, також наголошує на «важливості рішення Верховного Суду, яке підтверджує право громадськості (громадських організацій) вільно критикувати посадових осіб та привертати увагу громадськості до проблем, які виникають. Безперечно, що інформація, яку поширила громадська організація «Всеукраїнська ліга правників проти корупції» становила суспільний інтерес. Я дуже рада,  що наша робота (Інституту розвитку регіональної преси) є корисною та допомагає вигравати справи на національному рівні без звернень до ЄСПЛ».

Висловлюємо щиру подяку нашому адвокату, кандидату юридичних наук Дмитру Бойко за наполегливу кропітку роботу у процесі! Дякуємо ГО «Інститут розвитку регіональної преси» за надану  допомогу по цій справі, а також колегам із різних громадських організацій, які підтримували нас, зокрема, Роману Лихачову (Чугуєвська правозахисна група), який представляв інтереси організації на перших засіданнях в суді першої інстанції, а також всім небайдужим громадянам України, які мають активну життєву позицію щодо протидії корупції!

Повний текст постанови Верховного Суду читайте тут

http://reyestr.court.gov.ua/Review/90643568