Заява ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції»
27 жовтня 2020 р. Конституційний Суд України ухвалив Рішення, яким визнав неконституційними низку антикорупційних положень українського законодавства, зокрема, кримінальну відповідальність щодо електронного декларування (ст. 366-1 Кримінального кодексу України), унеможливив публічний доступ до електронних декларацій чиновників, скасував основні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (повноваження щодо перевірки декларацій та моніторингу способу життя суб’єктів декларування, здійснення моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, складання протоколів про адміністративні порушення, пов’язані з корупцією).
У цьому зв’язку хочемо підкреслити наступне. Корупційні правопорушення є одним із основних джерел неправомірного збагачення. Вони є тими таємними угодами, які дуже складно виявити, однак їх результат, зазвичай, є очевидним – збагачення. Для виявлення фактів незаконного збагачення наділених владою осіб, невідповідності їх статків, витрат офіційно отриманим доходам, створюється відкритий реєстр електронних декларацій . Система декларування для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування спрямована саме на зміцнення тих цінностей, що ґрунтуються на заохоченні етичної поведінки і доброчесності. Електронні декларації можуть також слугувати захистом для посадовців від необґрунтованих звинувачень.
Отже, усуваючи кримінальну відповідальність за декларування завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації, а також закриваючи доступ до Єдиного реєстру електронних декларацій, скасовуючи важливі повноваження НАЗК, Конституційний Суд України сприяє подальшому безкарному поширенню корупційних практик, які порушують основні конституційні засади щодо дотримання прав і свобод громадян, дискредитують політичні, економічні реформи, призводять до ще більшої недовіри громадян до владних інституцій.
Зауважимо, що підзвітність всіх державних органів – засадничий принцип існування будь-якої демократичної держави, а електронне декларування є однією з важливих перепон на шляху поширення корупції. Саме цей підхід мав би захищати Конституційний Суд України, діючи як в інтересах усього суспільства та безпеки держави, так і в інтересах кожного громадянина.
Замість цього без належного обґрунтування було ухвалене рішення, яке одразу викликало бурхливі дискусії в юридичній спільноті. Хоча обговорення рішення КСУ ще триває, однак вже зараз маємо його негативні наслідки на антикорупційні процеси в Україні. Це рішення суттєво підриває довіру європейських партнерів щодо спроможності нашої держави поставити інституційні бар’єри на шляху поширення корупційних практик. Більш того, це рішення може бути деструктивним і для вирішення інших важливих питань державного і правового характеру.
Слід відзначити, що й інші рішення Конституційного Суду України вже приводили раніше до шкідливих наслідків. Зокрема, рішення про розширення повноважень Президента України В.Ф Януковича у 2010 році призвело до узурпації влади, а рішення про розпуск Верховної Ради у 2019 році мало наслідком монополізацію влади однією партією з подальшим припиненням багатьох важливих для суспільства і держави реформ.
Одним із ключових питань було наступне: чи надавати спеціальні повноваження щодо захисту викривачів Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини або НАЗК? Було висловлено також думку про необхідність створення окремого уповноваженого органу захисту викривачів.
Міжнародний експерт також зауважила, що ми живемо в епоху прозорості. Є хороші і погані сторони цього, інколи важко отримати правильний баланс між особистим життям і необхідністю боротьби з інституційною корупцією. Введення захисту викривачів є частиною такого балансу.
Модераторами зустрічі виступили Олена Шостко та Оксана Нестеренко (“Всеукраїнська ліга правників проти корупції”). В обговоренні взяли участь більше 20 фахівців, серед яких — адвокати, громадські активісти, експерти в сфері кримінального та кримінально-процесуального права, фахівці в сфері запобігання корупції, а також науковці.
А. Тарасенко ознайомив присутніх також із справою одеського волонтера-програміста Івана Яні, який працював з відкритими державними даними і пізніше був звинувачений у зламі сайту Міністерства юстиції. 